Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — видатний український поет, прозаїк, мислитель, живописець, графік, етнограф та громадський діяч. Він є національним героєм і беззаперечним символом України.
Народився поет у селі Моринці в родині кріпаків. Рано залишився сиротою, пізнав усю гіркоту підневільного життя. Проте завдяки своєму художньому таланту та підтримці видатних діячів культури (Брюллова, Жуковського та інших), у 1838 році був викуплений з кріпацтва.
У 1840 році світ побачила його перша збірка поезій — «Кобзар», яка поклала початок новій епосі в українській літературі. Шевченко писав про волю, історичну долю України та тяжке життя простого народу.
За свої переконання та участь у Кирило-Мефодіївському братстві був заарештований і відправлений на заслання в солдати із суворою забороною писати й малювати, яке тривало 10 років. Похований, як і заповідав, на Чернечій горі у Каневі над Дніпром.
